Печать на баннере цена.

Клуб 'Жива пам’ять поколінь"

Опубліковано у

З серпня 2011 року в Магдалинівському районі в рамках діяльності міжнародної громадської організації «Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність» створено пошуковий клуб "Жива пам’ять поколінь".
До активу пошукового клубу прилучились представники райдержадміністрації, місцеві журналісти, жителі району, учні та вчителі Магдалинівської ЗОШ. Основне завдання пошукового клубу – збереження історичної пам’яті щодо жертв тоталітарних режимів. Розвиток почуття взаємної відповідальності поколінь, створення живого діалогу між поколіннями.
За серпень 2011 року активістами пошукового клубу вдалося розшукати групу дівчат-остарбайтерів з Почино-Софіївки, які в далекому 1942 році були насильно вивезені на роботу в фашистську Німеччину. Їх було п’ятнадцять. Допоможiть пiзнати дівчат Допоможiть пiзнати дівчат - односельчанок з села Почино-Софіївка Дніпропетровської області нинішнього Магдалинівського району:
Лихацька Марія 1925 року народження,
Салова Нюра 1925,
Радченко Анастасія -1916,
Титова Поліна - 1926 р.н.,
Гетьманець Віра Кузьмінічна - 1925 р.н.,
Окунь Таїсія Василівна - 1923 р.н.,
Чубенко Соня - 1924 р.н.,
Гетьманець Віра Платоновна - 1922 р.н.,
Ворона Люба - 1925 р.н.,
Сич Віра - 1925 р. н.,
Сорокова Євгенія - 1921 р.н.,
Наумова Тетяна - 1919 р.н.,
Сорокова Клава- 1921 р.н.,
Мирошниченко Ніна-1921 р.н.,
Бондаренко Ольга-1925 р.н.,
яких холодного 22 листопада 1942 року на станції Нижньодніпровськ завантажили в телячий вагон , закиданий соломою і відправили на роботи в Німеччину. (На даний час , вересень 2011 року троє з них живі. Це Окунь Таїсія Василівна -1923 р.н., проживає в селі Жданівка , Магдалинівського району Дніпропетровської області, Сич Віра-1925 р.н., Бондаренко Ольга-1925 р.н. - обидві проживають в Дніпропетровську).
Попереду їх чекали три роки каторжної праці остарбайтерів, спочатку на лісопильні в Австрії, де вони попали (всі 15) працювати на одну лісопильню.
Важка фізична праця, яка часто-густо не під силу здоровим чоловікам, а шести дівчатам не виповнилось ще і 17 років! На всіх пересильних пунктах дівчата непомітно бралися за руки, щоб бути разом. Вже пізніше, через півтора року роботи на лісопильні їх все таки роз’єднали, але те, що, на початку їхніх поневірянь в неволі вони були разом і допомогли один одному, - спасло всіх. Всі п'ятнадцять повернулися до рідної домівки. Умови виживання було нестерпні. Знак «Ост» на рукаві, дванадцять годин робочого часу кожний день, вихідний один - неділя. Сніданок - чашка ерзац кави з шматочком ерзац хліба, обід та вечеря – пійло з мерзлої брукви з шпинатною травою. В однієї з 15 дівчат була довга, аж до п’ят коса. 14 дівчат були поголені наголо. А в Тасі (Окунь Таїсії Василівни) коса була такої краси, що її не відрізали ні в пересильних пунктах Польщі, ні в пересильних пунктах Австрії! Дякуючи своїй дівочій красі, Тася сама спасалася від голоду і спасала від голоду своїх сестер-землячок. В неділю вона йшла співати українських пісень місцевим австрійцям. Австрійці витирали сльози і від української пісні і від дівочої вроди, що потерпала в неволі – і давали хто, що міг: хто картоплину, хто цибулину, хто шматок хліба.

Повернулися дівчата додому в кінці серпня 1945 року знову товарними вагонами. Тут , на батьківщині їх прийняли як ворогів народу, і пішло – поїхали! Спасайся хто як може! Біографія зіпсована, знак ОСТ довго стояв в горлі різного роду «начальників». В третини колишніх українських примусових працівниць з 2 мільйонів триста тисяч — ніколи не створені родини, а майже в половині — непізнане материнство. І яке може бути відшкодування за допити й підозри після звільнення, за зневагу, а то й відверте цькування після повернення на Батьківщину, за неотриману освіту та незроблену кар'єру — за долю, що не відбулася? Публікуємо фото тих часів.

Якщо хтось володіє інформацією стосовно людей, зображених на знімку, просимо звертатись до Магдалинівського осередку Дніпропетровського обласного відділення Української спілки в’язнів-жертв нацизму за телефонами:
(05691) 2-12-56, 0980587383 – Шандиба Леонід Федорович;
0676309670 – Коваленко Тетяна Іванівна.
0979709258 – Синиця Дмитро Дмитрович
На електронну адресу:
mpkl46@gmail.com
або іншим, зручним для вас способом.
Звертаємось до читача! Ми не знаємо, хто з п’ятнадцяти Почино-Софіївських дівчат з Магдалинівського району Дніпропетровської області конкретно зображений на цьому фото. Нам відомі тільки дівочі прізвища більшості з них. Прохаємо нащадків: можливо на цьому фото з фашистської неволі є обличчя вашої бабусі чи прабабусі. Вдивіться, будь ласка, уважно!